Теоретичні аспекти дослідження особливостей самооцінки підлітків з різним типом спрямованості особистості.
Анотація
Зміни, які відбуваються у системі освіти, у сімейних взаємовідносинах, ціннісних орієнтаціях, пріоритетах, вагомо впливають на особистісне становлення підлітків. Підлітковий вік – перехідний та суперечливий період у становленні індивіда. Відбувається інтенсивний розвиток та формування особистості підлітка, якому необхідна правильна самооцінка, що формується найінтенсивніше саме у підлітковому віці. Процес формування свого «Я» породжує потребу в самовираженні, в апробації своїх життєвих сил та можливостей. Взаємопов’язані внутрішні спонукання, які спрямовують та орієнтують життєвий шлях підлітка у соціальному просторі й часі, підпорядковують собі всю мотиваційну структуру особистості, являють собою спрямованість. У підлітковому віці і самооцінка, і спрямованість є ключовими чинниками розвитку, від яких залежить подальше формування особистості.Посилання
Гірчук О. В., Подкопаєва Ю. В. Умови формування та трансформації самоставлення у дітей і підлітків. Психологія: реальність і перспективи: збірник наукових праць РДГУ. 2019. Вип. 12. С. 184–189.
Семенов О. До питання спрямованості особистості. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Педагогічні науки. 2015. № 1. С. 109–115.
Шилова Н. І. Спрямованість особистості як соціально-психологічне явище. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2017. Вип. 5 (1). С. 135–140.
Шилова Н. І. Психологічні особливості спрямованості особистості сучасного підлітка. Теорія і практика сучасної психології. 2017. № 2. С. 54–58.
Кузнєцов М. А. Мотивація людини: основні форми та закономірності функціонування. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2012. Вип. 44 (1). С. 116–137.